Франківська окружна прокуратура Львова, а саме її керівник Олексій Марушій, опинилася в центрі уваги після того, як не забезпечила доступ мешканців будинку №40 на вулиці Сахарова до укриття під час повітряних тривог. Попри попередні звернення до влади та обіцянки редакції проаналізувати дії прокуратури, фактичний результат виявився незначним. Замість дієвих кроків, прокурор Марушій лише процитував норми Конституції та Закону “Про прокуратуру”, а також перенаправив журналістське повідомлення до Львівського районного управління поліції №2 та Франківської районної адміністрації, яка, до речі, розміщена в тій же будівлі, що й прокуратура. Очікувана відповідь про цілодобовий доступ до укриття так і не надійшла.
Діяльність прокуратури, як наголошують Рівненська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора, ґрунтується на визнанні життя та здоров’я людини найвищою соціальною цінністю. Це передбачає організацію досудового розслідування щодо злочинів проти життя, підтримання обвинувачення та представництво інтересів громадян, які не можуть самостійно захистити свої права. У ситуації з укриттям на Сахарова, недопуск мешканців до захисної споруди є очевидним злочином проти життя, який залишився без належного прокурорського реагування. При цьому прокурор Олексій Марушій, попри значний річний дохід у понад півтора мільйона гривень, проігнорував положення Кодексу цивільного захисту України та Закону “Про приватизацію державного і комунального майна”, які забороняють приватизацію захисних споруд.
Натомість, керівник Франківської окружної прокуратури мав би невідкладно з’ясувати статус укриття на Сахарова, 40 (яке, до слова, було облаштоване ще у 1937 році як бомбосховище) та вжити представницьких заходів (звернутися з позовом) для забезпечення цілодобового доступу. Крім того, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, він був зобов’язаний протягом 24 годин внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про факт незаконного привласнення захисної споруди та недопущення громадян до неї під час воєнного стану. Проте, жодних із цих дій не було виконано. Така бездіяльність ставить під сумнів професійну зрілість та компетентність Олексія Марушія, а також потребує негайної оцінки з боку Офісу Генерального прокурора.
