Систематичні атаки російських окупантів на портову та паливну інфраструктуру на півдні України суттєво скорочують канали постачання нафтопродуктів і змушують переорієнтовувати імпорт на сухопутні шляхи. Це значно підвищує навантаження на західний кордон країни, про що повідомив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн.
За словами експерта, через постійну воєнну загрозу південний напрямок більше не варто розглядати як стабільний канал нафтопродуктозабезпечення у найближчі місяці. Втрата цих маршрутів зменшує диверсифікацію ринку та підвищує логістичні ризики. Ситуацію ускладнює й те, що в Україні практично не залишилося неушкоджених стаціонарних нафтобаз, а ворог продовжує цілеспрямовано атакувати автозаправні станції та бензовози.
Єдиним ефективним виходом із цієї ситуації є перехід на підземні сховища та максимальна децентралізація складських потужностей. Хоча зведення об’єктів під землею коштує щонайменше вдвічі дорожче за традиційні наземні резервуари, це дозволить сформувати стійку до обстрілів систему. Процес будівництва невеликих приватних сховищ може тривати від півтора до двох років і потребує державної підтримки, зокрема спрощення дозвільних процедур та пільгового кредитування.
Окрім розбудови інфраструктури імпортерами, фахівець наголошує на важливості створення власних децентралізованих запасів пального муніципальними установами, підприємствами та пересічними громадянами. Розпорошення ресурсів серед кінцевих споживачів дозволить уникнути ажіотажного попиту та зняти надмірне навантаження з логістичної системи у разі виникнення нових критичних ситуацій.
