Міністр фінансів США Скотт Бессент на початку тижня оголосив про початок “економічного наступу” проти Ірану та його торговельних партнерів задля припинення війни. Проте наприкінці тижня країни, які співпрацюють із Тегераном, фактично проігнорували ці погрози, а ринкові аналітики розкритикували надто м’які дії Вашингтона.
Зокрема, Китай, який імпортує 90% іранської нафти, замість поступок виступив із різким попередженням на адресу США. Водночас філії іранських банків у Дубаї та Абу-Дабі продовжили працювати у звичному режимі, а комерційні авіарейси з Ірану до Туреччини, ОАЕ, Китаю, Росії та інших країн залишилися без змін попри попередні заяви про обмеження.
Оголошені США наприкінці тижня обмеження проти філій єгипетського банку Banque Misr в ОАЕ виявилися значно скромнішими, ніж очікувалося після гучних анонсів Мінфіну. Експерти зазначають, що реальні кроки адміністрації США поки що не відповідають початковому ажіотажу та не здатні кардинально змінити ситуацію.
Складнощі Вашингтона демонструють ключову дилему санкційної політики: ефективний тиск вимагає обмежень проти Китаю, що загрожує глобальними економічними наслідками, тоді як м’якіші заходи лише частково обмежують Тегеран, не змінюючи його стратегічних планів. Тим часом іранські трейдери продовжують знаходити обхідні шляхи, зокрема перенаправляючи вантажі через Оман попри морську блокаду.
