Провідні українські аналітичні центри звернулися до Кабінету Міністрів із пропозицією відмовитися від практики прямої компенсації збитків бізнесу з державного бюджету. Натомість експерти пропонують зосередитися на залученні значно більших обсягів страхового, банківського та міжнародного капіталу через нові ринкові механізми. За їхніми розрахунками, обмежені бюджетні ресурси мають використовуватися не для покриття повних втрат, а як інструмент розподілу ризиків між державою, бізнесом і фінансовими установами.
Ключовою пропозицією стало впровадження багаторівневої моделі перестрахування М3. Вона передбачає розподіл ризику на кілька етапів: від франшизи самого підприємства та комерційного страхового покриття до міжнародного перестрахування й державного механізму stop-loss для катастрофічних збитків. За оцінками аналітиків, такий підхід дозволить залучити до 1,59 грн страхового покриття на кожну гривню державних витрат, тоді як пряма компенсаційна модель є неефективною за умов хронічного дефіциту бюджету.
Окрім цього, експерти наголошують на необхідності розширення переліку активів, що підлягають страхуванню, включно з товарними запасами, сировиною, транспортом та орендованим майном, які є критичними для ритейлу і виробництва. Для цього пропонується створити єдине цифрове вікно для швидкої фіксації руйнувань упродовж 72 годин із використанням сучасних систем верифікації, що дозволить уникнути бюрократії та подвійних виплат.
Оновлена система страхування має безпосередньо поєднуватися з програмою пільгового кредитування “Доступні кредити 5-7-9%”. Аналітики рекомендують запровадити державні портфельні гарантії на рівні 70–80% для покриття ризиків відновлення пошкоджених підприємств, а також передбачити механізми реструктуризації старих боргів бізнесу, який втратив активи через бойові дії. Комплексний підхід, що об’єднує банківське фінансування та страхування, має стати надійним фундаментом для економічного відновлення України.
