Україна змушена перейти до режиму жорсткої економії бюджетних коштів через недоотримання 33,1 мільярда гривень до держбюджету за перші вісім місяців року. Прем’єр-міністр Сергій Корецький анонсував скорочення некритичних видатків, оскільки фінансовий ресурс країни вичерпується, а парламент водночас провалив голосування за ключові закони для отримання міжнародних траншів. Зокрема, Верховна Рада відхилила законопроєкт про оподаткування поштових відправлень вартістю до 150 євро з іноземних маркетплейсів.
Міжнародна фінансова підтримка України від початку повномасштабного вторгнення вже перевищила 200 мільярдів доларів, що дорівнює довоєнному ВВП країни за 2021 рік. Попри такі масштабні надходження на цивільні потреби та закупівлю озброєння, цих коштів недостатньо для покриття всіх потреб воєнного часу. Додатковий тиск на гаманці громадян створює і внутрішня логістика: через російські удари по продовольчих складах вартість базових продуктів може зрости ще на 2,5%.
Тим часом на міжнародній арені триває жорстке економічне протистояння. Міністр фінансів США Скотт Бессент під час переговорів із російським колегою Антоном Сілуановом чітко заявив, що Москва не отримає жодних економічних послаблень чи домовленостей, доки не припинить війну проти України. Паралельно американська компанія NABEP перебирає під свій контроль нафтові родовища у Венесуелі, витісняючи звідти російських та китайських конкурентів.
В українському бізнес-середовищі з’являються нові ініціативи та кадрові зміни. Генеральний директор компанії Palantir Алекс Карп став першим великим інвестором у нове підприємство з оборонних технологій, яке заснував колишній міністр Михайло Федоров. Водночас уряд і профільні відомства продовжують розслідування економічних зловживань та шукають внутрішні резерви для наповнення бюджету в умовах затяжної війни.
