Ідея підбирати харчування за групою крові давно вийшла за межі наукових дискусій, ставши глобальним трендом, що обговорюється у ЗМІ. Свою популярність вона здобула після публікації книги американського натуропата Пітера д’Адамо у 1996 році. Згідно з його теорією, антигени на поверхні еритроцитів взаємодіють із лектинами – білками, що містяться у багатьох продуктах. Д’Адамо стверджував, що “несумісні” лектини можуть викликати склеювання клітин крові, порушуючи травлення та провокуючи запальні процеси. Звідси випливав його висновок: для гармонійної роботи організму необхідно обирати продукти, що відповідають групі крові.
Проте, попри привабливість цієї концепції, її наукова обґрунтованість відсутня. Систематичний огляд 1415 наукових робіт, опублікований у 2013 році в American Journal of Clinical Nutrition, не виявив жодних досліджень, що доводили б користь дієт, підібраних відповідно до системи АВО. Наступні дослідження, зокрема у PLOS One (2014), показали, що покращення показників здоров’я (ваги, тиску, холестерину) у деяких учасників було пов’язане з якістю самого раціону (наприклад, збільшенням кількості овочів та зменшенням м’яса), а не з відповідністю групі крові. Еволюційна теорія д’Адамо, що пов’язує групи крові з “мисливцями” чи “землеробами”, також не знайшла наукового підтвердження. Популярність дієти, ймовірно, пояснюється її простотою та обіцянкою індивідуального підходу.
Сучасні фахівці з харчування застерігають, що дієта за групою крові надмірно спрощує складні метаболічні процеси. Справжня персоналізація раціону враховує безліч факторів: вік, стан здоров’я, алергії, фізичну активність, приймання ліків, спосіб життя та індивідуальні потреби. Необґрунтована відмова від цілих груп продуктів – таких як молочні, зернові чи бобові – може збіднити раціон та призвести до дефіциту поживних речовин, особливо для вагітних, людей із хронічними захворюваннями або підтвердженими дефіцитами. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує базувати здорове харчування на принципах достатності, збалансованості, помірності та різноманітності, зосереджуючись на овочах, фруктах, цільнозернових, бобових, горіхах та різних джерелах білка, обмежуючи ультраоброблені продукти, цукор, сіль та шкідливі жири.
Отже, дієта за групою крові є радше культурним феноменом, ніж науково обґрунтованою практикою. Позитивні зміни у самопочутті та вазі, що спостерігаються у тих, хто її дотримується, зумовлені не “кодом крові”, а загальним покращенням якості харчування. Якість, баланс і різноманітність раціону – ось що має значення для здоров’я, незалежно від вашої групи крові.
Матеріали надав Жіночий журнал Vika.BEST.
