Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через марнотратство, шахрайство та неефективне управління в оборонних закупівлях. Про це йдеться у засекречених результатах урядових аудитів за 2024–2025 роки, на які посилається видання The New York Times. Попри тривожні сигнали та відкриті кримінальні провадження, державні агенції продовжили співпрацювати з ненадійними підрядниками.
Зокрема, звіти фіксують випадки, коли українські підприємства постачали браковану продукцію або не виконували попередні контракти, але все одно отримували нові угоди на сотні мільйонів доларів. Так, Павлоградський хімзавод відправив військовим тисячі бракованих мінометних снарядів, проте Агентство з оборонних закупівель (АОЗ) продовжило співпрацю з його керівником, навіть коли він перебував під слідством. Загалом 7 із 10 найбільших виробників зброї в країні укладали нові контракти на тлі розслідувань щодо корупції.
Окрім цього, аудитори викрили значні переплати через ігнорування прямих постачальників на користь посередників. У тендері на придбання ракетної артилерії перевагу віддали чеській компанії, яка запропонувала найвищу ціну, хоча аналогічні вироби турецького виробника продавалися безпосередньо із заводу значно дешевше. Через це державний бюджет втратив близько 130 мільйонів доларів без жодного законного обґрунтування такого рішення.
Аналогічні проблеми виникали й під час спроб придбати озброєння через ланцюжки посередників через політичні обмеження. Зокрема, угода на закупівлю ракет радянського зразка із Сербії зірвалася через відсутність ліцензій у державного посередника та бюрократичні суперечки. На тлі цього експерти наголошують на необхідності жорсткішого контролю за використанням коштів в оборонному секторі задля запобігання подальшим багатомільйонним збиткам.
