Ідея підбирати харчування за групою крові давно стала глобальним трендом, вийшовши за межі медичних дискусій у популярні видання та телешоу. Її популяризатором став американський натуропат Пітер д’Адамо, який у 1996 році опублікував книгу про «дієту за кров’ю». За його теорією, антигени на поверхні еритроцитів, що визначають групу крові (система АВО), взаємодіють з лектинами — білками з їжі. Якщо лектини «несумісні» з групою крові, вони можуть спричиняти склеювання клітин, порушуючи травлення та провокуючи запалення. Звідси висновок: для гармонійної роботи організму потрібно обирати продукти, що відповідають групі крові.
Д’Адамо також пов’язав кожну групу крові з певним етапом розвитку людства: група O — «мисливці», A — «землероби», B — «кочівники», а AB — їхній «гібрид». Кожній групі пропонувався індивідуальний раціон, обіцяючи покращення самопочуття та вирішення проблем зі здоров’ям. Проте, ця еволюційна концепція не має наукового підтвердження. Генетичні дослідження свідчать, що варіанти системи АВО виникли значно раніше за землеробство чи кочовий спосіб життя. Більше того, численні наукові роботи, включно з системним оглядом 2013 року в American Journal of Clinical Nutrition, не знайшли доказів користі дієт, підібраних за групою крові. Дослідження PLOS One 2014 року показало, що хоча деякі раціони д’Адамо покращували показники здоров’я, цей ефект не залежав від групи крові, а був результатом загального оздоровлення меню.
Попри відсутність наукових доказів, ідея дієти за групою крові залишається популярною завдяки своїй простоті та привабливості персоналізації. Люди можуть відчувати покращення або схуднення, дотримуючись такого меню, але це, найімовірніше, пов’язано з уважнішим ставленням до раціону, зменшенням споживання ультраоброблених продуктів, цукру та алкоголю, а не з конкретною групою крові. Сучасні фахівці наголошують, що справжня персоналізація харчування є набагато складнішою і враховує вік, стан здоров’я, алергії, фізичну активність, вживання ліків та індивідуальні потреби. Необґрунтована відмова від цілих груп продуктів, як-от молочних, зернових або бобових, може збіднити раціон та бути небезпечною, особливо для вагітних, людей із хронічними захворюваннями чи дефіцитом поживних речовин.
Отже, дієта за групою крові — це радше культурний феномен, ніж науково обґрунтована практика. Позитивні зміни у здоров’ї можливі не завдяки «коду крові», а завдяки якісному, збалансованому та різноманітному харчуванню. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує раціон, заснований на овочах, фруктах, цільнозернових продуктах, бобових, горіхах та різних джерелах білка, з обмеженням ультраоброблених продуктів, вільних цукрів, солі та нездорових жирів. Саме ці принципи є ключовими для довгострокового здоров’я та гарного самопочуття, незалежно від групи крові.
Матеріали надав Жіночий журнал Vika.BEST.
