Сенат Італії остаточно схвалив закон, що законодавчо відкриває шлях до повернення атомної енергетики після майже 40-річної перерви. Країна відмовилася від неї після референдуму 1987 року, який відбувся на тлі аварії на Чорнобильській АЕС. Цей крок відображає ширшу тенденцію в Європі до переосмислення ролі атомної енергії.
Уряд прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні планує використовувати реактори нового покоління, зокрема малі модульні реактори (SMR). Метою є декарбонізація промисловості, підвищення енергетичної безпеки та зменшення залежності Італії від імпорту енергоресурсів. За урядовими оцінками, забезпечення 11% енергетичного балансу Італії атомною енергетикою до 2050 року може скоротити витрати на декарбонізацію приблизно на 17 мільярдів євро. Перші нові атомні потужності можуть з’явитися у 2033–2034 роках.
Паралельно з італійськими планами, польська компанія SGE (колишня Synthos Green Energy) активно просуває масштабний атомний проєкт у Великій Британії. Компанія має намір збудувати 14 малих модульних реакторів BWRX-300 розробки GE Vernova Hitachi Nuclear Energy на трьох майданчиках. Їхня сумарна потужність становитиме 4,2 ГВт, що відповідає близько 11% нинішнього попиту Великої Британії на електроенергію. SGE планує ввести перший енергоблок у комерційну експлуатацію у 2034 році, використовуючи приватне фінансування.
Обидва проєкти демонструють посилення інтересу європейських країн та інвесторів до атомної енергетики нового покоління. Малі модульні реактори розглядаються як ефективний інструмент для досягнення цілей декарбонізації та зміцнення енергетичної незалежності в умовах глобальних викликів.
