Наприкінці весни картопля минулорічного врожаю повністю вичерпує свій біологічний ресурс і може стати небезпечною для здоров’я. Головна загроза полягає в накопиченні соланіну — природного токсину, концентрація якого стрімко зростає під час підготовки бульби до проростання. Вживання такої отрути загрожує харчовим отруєнням із симптомами нудоти, головного болю, першіння в горлі та розладу шлунку.
Щоб уберегтися від токсинів, перед приготуванням картоплю слід ретельно сортувати. В’ялі, зморшкуваті та сильно позеленілі бульби потрібно безжально викидати, оскільки соланін уже просочив увесь м’якуш, і зрізання шкірки тут не допоможе. Якщо картопля добре збереглася, але має паростки, її можна вживати лише за умови товстого чищення (не менше 3–5 мм) та глибокого вирізання вічок, де концентрується найбільше отрути.
Оскільки соланін не руйнується під час смаження чи запікання, у травні стару картоплю рекомендують виключно варити, адже токсин частково переходить у воду. Після варіння відвар обов’язково потрібно повністю злити. Через природний розпад крохмалю на цукри травнева картопля стає сухуватою і солодкуватою, тому вона не підходить для смаження чи салатів, але ідеально згодиться для пюре, дерунів, зразів та запіканок із додаванням свіжої зелені та спецій.
