За даними джерел, представники Офісу генерального прокурора могли щомісяця отримувати близько 7 тисяч доларів США з кожного незаконного шахрайського кол-центру за так зване кришування. Ця інформація розкриває нові деталі про роботу тіньових схем в Україні та рівень їхнього можливого прикриття у правоохоронних органах.
Тим часом російські війська завдали чергових руйнівних ударів по Києву, пошкодивши близько пів сотні житлових і промислових об’єктів. Зокрема, окупанти повторно атакували балістичними ракетами склад фармацевтичного дистриб’ютора “Оптіма-Фарм”, який уже був знищений раніше. Внаслідок цих атак загинуло двоє людей, ще 16 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
У фінансовому секторі також відбулися гучні події: Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому голові наглядової ради Сенс Банку Миколі Гладишенку. Його підозрюють у причетності до відмивання 150 мільйонів гривень, призначених для внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Паралельно Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт, який змінює правила фінансового моніторингу для колишніх політично значущих осіб.
Серйозних випробувань зазнає і реальний сектор економіки, зокрема будівельна галузь. Через війну внутрішній попит на цемент в Україні впав майже на 40% порівняно з довоєнним роком, а виробництва завантажені лише частково. У пошуках порятунку вітчизняні заводи змушені суттєво нарощувати експорт будівельних сумішей за межі країни, щоб утримувати підприємства на плаву.
