Міністр фінансів США Скотт Бессент на початку тижня оголосив про початок «економічного наступу» проти Ірану та його торговельних партнерів задля припинення війни. Проте наприкінці тижня стало очевидно, що країни зі зв’язками в Тегерані повністю проігнорували ці погрози, а ринкові аналітики розкритикували мляву реакцію Вашингтона.
Зокрема, Китай, який імпортує 90% іранської нафти, не лише відмовився підкоритися вимогам США, але й виступив із різким попередженням на адресу американської влади. Водночас філії іранських банків у Дубаї та Абу-Дабі продовжили свою роботу в звичному режимі, а комерційні авіарейси з Ірану до Туреччини, ОАЕ та інших країн залишилися без змін.
Офіційний Вашингтон обмежився планами щодо введення санкцій лише проти філій єгипетського банку Banque Misr в ОАЕ, що значно поступається гучним анонсам міністра фінансів. Експерти зазначають, що такі обмеження не відповідають масштабам заявленого ажіотажу та не здатні кардинально змінити стратегічні плани Тегерана.
Складна ситуація демонструє ключову дилему для адміністрації США у спробах тиснути на Іран через санкції. Будь-які реальні обмеження проти головного покупця іранської нафти – Китаю – несуть ризик жорсткої відповіді та глобальних економічних потрясінь, тоді як м’якші заходи здатні лише частково обмежити економіку Ірану, не зупиняючи його військових і політичних амбіцій.
