З 26 лютого в українських кінотеатрах стартував показ “Крику 7”, сьомої частини відомої горор-франшизи. Стрічка, режисером якої вперше виступив сценарист оригіналу Кевін Вільямсон, на жаль, лише підтвердила побоювання критиків. Після численних проблем під час виробництва, включно зі змінами режисерів та акторського складу, фільм отримав вкрай низькі оцінки, а редакція ITC.ua присудила йому лише 5/10, констатуючи, що франшиза остаточно перетворилася на пародію тих кліше, над якими колись іронізувала.
Сюжет “Крику 7” повертає культову Сидні Прескотт (Нів Кемпбелл) до нового життя у тихому містечку Пайн-Гроув. Вона намагається залишити минуле позаду, але Примарне обличчя знову починає тероризувати героїню та її родину, зокрема її доньку. Повернення Нів Кемпбелл, а також Кортні Кокс у ролі журналістки Гейл Везерс, стало одним із небагатьох світлих моментів. Зокрема, режисерові вдалося створити кілька напружених сцен у будинку Сидні, що робить першу половину фільму відносно стерпною для перегляду.
Однак, вже з середини фільму відчувається катастрофічна нестача свіжих ідей. Автори використовують вкрай ліниві метакоментарі та повторюють вже звичні, але тепер менш захопливі, переслідування Примарного обличчя. Персонаж доньки Сидні виглядає як суцільне непорозуміння, а фінальне розкриття інтриги та мотивації лиходія викликає лише збентеження і “крінж”, перевершуючи за рівнем абсурду навіть попередні частини. Спроби зіграти на ностальгії, повертаючи інших старих персонажів, майже не спрацьовують, залишаючись зрозумілими лише для хардкорних фанатів.
Врешті-решт, “Крик 7” — це типове продовження, що не приносить нічого нового і лише підтверджує, що франшиза вичерпала себе, повністю втіливши у собі те, над чим колись глузувала. Якщо ви були в захваті від попередніх частин, можливо, і цей фільм знайде свого глядача, пропонуючи “те саме, але з меншим ентузіазмом”. Проте для тих, хто вважає, що серія вже давно перетворилася на самопародію, краще звернути увагу на інші кіноновинки, адже в кінозалі хочеться почути щось нове, а не черговий, вже набридлий, “Крик”.
