Палац “Романтик”: Пам’ятка замість приватизації

У Львові тривають дискусії навколо Палацу молоді «Романтик» у Парку культури, який міська влада прагне захистити від заниженої приватизаційної вартості та зміни цільового призначення. 16 квітня відбулося виїзне засідання комісії, створеної для вивчення обставин відчуження майнового комплексу на вул. Болгарській, 4. Місто наполягає на збереженні його громадської функції для культурного та сімейного дозвілля, а також встановленні справедливої ринкової ціни. З метою унеможливлення руйнування чи зміни характеру споруди, робоча група готує рекомендації щодо надання їй статусу пам’ятки модернізму.

Будівля загальною площею понад 2288 кв. м була зведена у 1979 році як молодіжний центр. Спроби її приватизації тривають понад 15 років. У 2017 році Львівська міська рада проголосувала за приватизацію першого поверху шляхом викупу, вимагаючи створення Центру науки, сімейного відпочинку та мистецької галереї. Однак, як повідомила заступниця мера Ірина Кулинич, цей функціонал зник з фінального договору купівлі-продажу, затвердженого судом. Міська влада також вважає поточну оцінку об’єкта у 32,4 млн грн значно заниженою, оскільки схожі об’єкти у цьому районі оцінюються у два-три рази дорожче.

Експерти наголошують на унікальності та цінності “Романтика”. Радниця міського голови з питань культурної спадщини Лілія Онищенко відзначила його архітектурну та історичну важливість завдяки оригінальному проєктному рішенню, використанню високоякісних матеріалів (туф, мармур) та ексклюзивним люстрам авторства лауреата Шевченківської премії Бокотея. Колишній керівник Парку культури Олександр Молодий висловив занепокоєння, що без чітких зобов’язань приватний власник може перетворити будівлю на готель чи житловий комплекс, що знищить суть та призначення парку.

Директорка КУ «Інститут стратегії культури» Юлія Хомчин підкреслила, що місто погодиться на викуп лише за умови дотримання трьох ключових вимог: збереження цільового громадського призначення, надання об’єкту статусу пам’ятки архітектури та визначення справедливої ринкової оцінки. Мерія підсумовує, що без зафіксованого у договорі громадського функціоналу та ринкової, а не заниженої ціни, приватизації не буде.