Президент Росії Володимир Путін розпочав пряме втручання у грошово-кредитну політику країни, змусивши Центральний банк РФ знизити облікову ставку. Як повідомляє агентство Bloomberg, російський диктатор, який роками публічно декларував підтримку незалежності регулятора, протягом липня двічі публічно дав зрозуміти, що витрати на запозичення мають бути зменшені. На тлі цього тиску регулятор ухвалив рішення про зниження базової ставки на 25 базисних пунктів — до 14%.
Попри заяви Центробанку про самостійність ухваленого рішення, керівництво установи вперше за довгий час утрималося від оприлюднення прогнозної інформації, яка була візитівкою каденції голови ЦБ Ельвіри Набіулліної. Відсутність чітких орієнтирів позбавила ринок іноземних та внутрішніх інвесторів уявлення про подальший курс регулятора. Аналітики наголошують, що цей епізод демонструє глибоку деградацію російських державних інститутів під впливом понад чотирьох років повномасштабної війни проти України.
Фінансова система РФ дедалі більше підпорядковується політичним потребам Кремля, оскільки економіка країни зазнає колосального навантаження через військові видатки та уповільнення зростання. За даними джерел, Набіулліна була змушена погодитися на тимчасову відмову від жорсткого дотримання цільового рівня інфляції в 4%. Допущення прискорення зростання цін ще на 1-2 процентні пункти тепер розглядається як допустимий компроміс, хоча вже зараз прогноз інфляції на кінець року підвищено до 6–7%.
Загальна макроекономічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися: прогноз зростання ВВП на 2026 рік знижено до 0–1%, а дефіцит федерального бюджету може перевищити закладені показники щонайменше на 1 трильйон рублів. Водночас російські банківські установи зіткнулися з дефіцитом вільної рублевої ліквідності, що ускладнює купівлю державних облігацій, за допомогою яких Міністерство фінансів РФ намагається перекрити діру в державному кошторисі.
