Російська компанія “Роснефть” розпочала комерційний експорт нафти з арктичного кластера “Восток Ойл” на півострові Таймир. Перші партії сировини вже завантажують на спеціальні танкери льодового класу для транспортування до країн Азії через Північний морський шлях. На початковому етапі обсяги постачань становитимуть 150 тисяч барелів на добу, однак до 2030 року цей показник планують збільшити до 1 мільйона барелів.
Проєкт об’єднує понад 13 родовищ із загальними запасами близько 51 мільярда барелів, що становить приблизно п’яту частину всіх розвіданих нафтових покладів РФ. За даними галузевих експертів, це найбільший нафтовий мегапроєкт у країні з часів розпаду СРСР. Задля його реалізації очільник “Роснефти” Ігор Сєчін домоглися отримання масштабних податкових пільг на суму 2,6 трильйона рублів, оскільки інших ресурсних баз подібного масштабу в Росії більше не залишилося.
Віддаленість арктичного термінала “Бухта Сєвєр” на понад 3 000 кілометрів від кордону з Україною стала для Москви ключовою стратегічною перевагою. Це дозволяє безпечно вивозити енергоносії в обхід зон бойових дій та мінімізувати ризики в умовах, коли удари по портовій інфраструктурі Чорного й Балтійського морів суттєво підвищили операційні витрати та збитки для російського експорту.
Варто зазначити, що початкові плани передбачали залучення міжнародних інвесторів, зокрема компаній Trafigura, Vitol та BP. Проте після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні партнери вийшли з проєкту, а згодом США запровадили прямі блокувальні санкції проти операторів “Восток Ойл”. Попри західні обмеження та відтік капіталу, Кремль намагається за допомогою азійських ринків компенсувати втрати від ударів по нафтопереробній інфраструктурі всередині країни.
