Україна запроваджує жорсткий режим бюджетної економії через дефіцит коштів

Уряд України анонсував перехід на жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не стосуються сектору оборони. Такі заходи стали необхідними через те, що за перші вісім місяців поточного року державний бюджет недоотримав понад 33 мільярди гривень запланованих надходжень. Крім того, парламент не підтримав ключові законопроєкти, необхідні для отримання чергових траншів міжнародної макрофінансової допомоги.

На тлі фінансових труднощів в Україні очікується і локальне зростання споживчих цін. Через систематичні ворожі удари по продовольчих складах та подальшу перебудову логістичних ланцюгів вартість продуктів харчування може збільшитися максимум на 2,5%. Водночас міжнародна фінансова підтримка залишається критично важливою: з початку повномасштабного вторгнення Україна залучила від партнерів майже 200 мільярдів доларів, що перевищує показник усього довоєнного ВВП країни за 2021 рік.

На міжнародній арені також відбулася низка важливих економічних та політичних подій. Зокрема, Сполучені Штати офіційно відмовили Росії у будь-яких економічних послабленнях чи компромісах до повної зупинки військової агресії проти України. Окрім цього, американська компанія NABEP перебере під свій контроль нафтові родовища у Венесуелі, які раніше експлуатувалися російськими та китайськими структурами.

Усередині країни експерти та урядовці продовжують обговорювати нові ініціативи для підтримки економіки та інновацій. Зокрема, стало відомо, що генеральний директор Palantir Алекс Карп стане першим великим інвестором у нову оборонно-технологічну компанію, яку заснував колишній міністр Михайло Федоров. Тим часом правоохоронні органи та антикорупційні інституції продовжують розслідування резонансних справ, зокрема щодо фінансових зобов’язань колишніх посадовців.