Економіка Ірану зазнає масштабних втрат через міжнародні санкції та морську блокаду. За словами президента країни Масуда Пезешкіана, обсяги як експорту, так і імпорту скоротилися майже на 35%. Ситуацію ускладнює критична інфляція, яка у липні сягнула 66% у річному вимірі. Верховний лідер Моджтаба Хаменеї вже доручив уряду вжити заходів для стримування зростання цін і боротьби з безробіттям.
США продовжують посилювати фінансовий тиск на Тегеран, погрожуючи вторинними санкціями державам, які продовжують співпрацювати з країною. Міністерство фінансів США вже запровадило обмеження проти єгипетського Banque Misr, хоча поки що утримується від санкцій проти найбільших покупців іранських ресурсів — Китаю та Індії. На цьому тлі іранський уряд заявляє про намір розвивати внутрішнє виробництво та знижувати залежність національної економіки від американської валюти.
Додатковим чинником економічного тиску залишається блокада Ормузької протоки, через яку раніше проходило до 20% світових поставок нафти та скрапленого газу. Переговори щодо відновлення вільного судноплавства наразі заблоковані. Тегеран наполягає на своєму контролі над цим стратегічним водним шляхом, дозволяючи прохід суден лише за власним погодженням, через що кількість пройдених кораблів суттєво зменшилася.
Попри суворі обмеження, іранські підприємці намагаються знаходити обхідні шляхи для торгівлі. Зокрема, вантажі перенаправляються через Оман із використанням фіктивних пунктів призначення у документах. Водночас уряд США та міжнародні партнери продовжують моніторити ситуацію, намагаючись перекрити лазівки для постачання товарів в обхід чинних санкцій.
