Офіційне видання Канадського педіатричного товариства, журнал Paediatrics & Child Health, опублікувало виправлення до 138 клінічних описів, що виходили протягом останніх 25 років. У виправленні зазначено, що всі описані випадки є вигаданими. Ці матеріали, що публікувалися з 2000 року в рамках програми Canadian Paediatric Surveillance Program, містили детальні описи клінічних випадків з подальшими освітніми пунктами, статистикою та клінічними спостереженнями. Донедавна жодна з цих статей не містила позначки про їхній вигаданий характер.
Рішення про виправлення було прийнято після резонансної публікації в The New Yorker, яка викрила один з таких сфабрикованих випадків – “Baby boy blue”, опублікований у 2010 році. В статті The New Yorker один з авторів відкрито зізнався, що цей випадок був вигаданий. Раніше подібний фейковий випадок, опублікований фармакологом Гідеоном Кореном у Lancet у 2006 році, активно використовувався для обґрунтування потенційно смертельного ризику кодеїну для немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. Головна редакторка журналу Джоан Робінсон заявила, що на підставі цих нових даних було вирішено додати загальне виправлення до всіх 138 публікацій, пояснюючи, що випадки є вигаданими та використовуються виключно як навчальний інструмент.
Це рішення викликало значну критику з боку Девіда Юурлінка, професора медицини та педіатрії Університету Торонто, який роками досліджував ці твердження. Він вважає, що виправлення недостатнє, і статті, що представляють вигадані випадки як реальні без належного наукового обґрунтування, повинні бути відкликані. Юурлінк наголосив, що випадок “Baby boy blue” був “найбільш переконливим описом неонатальної токсичності опіоїдів від грудного вигодовування” в медичній літературі, але виявився повністю неправдивим. Додатково ситуацію ускладнив факт, що одна з авторів, Фара Абдулсатар, була здивована, виявивши свій реальний клінічний випадок серед тих, що були помилково позначені як вигадані. Редакція визнала свою помилку, але зазначила, що “виправити це виправлення” буде складно. Багато експертів підкреслюють, що відсутність чіткої позначки про вигаданий характер випадків у оригінальних публікаціях фактично прирівнюється до фальсифікації наукового запису.
