На щорічній конференції Microsoft Build 2026 техгігант презентував новий квантовий чип Majorana 2, який став наступником торішньої моделі. Головною перевагою новинки є підвищення надійності кубітів у 1 000 разів. Завдяки цьому прориву компанія переглянула власні прогнози та скоротила терміни створення першого комерційного масштабованого квантового комп’ютера — його реліз змістили з 2035 на 2029 рік.
Технічного прогресу вдалося досягти завдяки зміні матеріалів. Замість алюмінієвих надпровідників інженери використали свинець, який ефективніше захищає кубіти від зовнішніх завад, що спричиняють помилки. Як результат, час збереження квантового стану зріс із 5–10 секунд у першому поколінні чипа до понад 20 секунд (а в окремих тестах — до хвилини) у Majorana 2. У пошуку та моделюванні оптимальних хімічних сполук Microsoft допомагала власна ШІ-платформа матеріалознавства Microsoft Discovery.
Попри значний крок уперед, розробка все ще перебуває на ранній стадії. Зараз Majorana 2 має лише 12 топологічних кубітів, тоді як для практичного комерційного застосування необхідні мільйони. Окрім цього, незалежні фізики зазначають, що поточні дані поки не демонструють стабільної відтворюваності результатів у більшому масштабі. Попереду на технологію чекає рецензування науковою спільнотою та незалежне тестування в межах програми DARPA.
На ринку квантових обчислень Microsoft конкурує з IBM та Google, проте використовує інший підхід. Якщо IBM фокусується на надпровідних кубітах, а Google торік заявила про «квантову перевагу» з чипом Willow, то Microsoft робить ставку саме на топологічні кубіти. Вони є значно складнішими у виробництві, але теоретично набагато стійкіші до виникнення помилок.
