Дрогобич, який нерідко називають молодшим братом Львова, справді має спільні риси: галицьку атмосферу, старовинну забудову та затишні вулички. Однак це місто самобутнє, з багатою історією, що приховує чимало таємниць і пам’ять про визначні для України події. Вважається, що Дрогобич виник ще за часів Київської Русі як центр солеваріння, хоча перша письмова згадка датується 1387 роком. Місто пережило падіння Галицько-Волинського князівства, перебувало під владою Польщі, Австро-Угорщини, входило до складу ЗУНР, Польщі, Третього Райху, а з 1944 року – радянської України. Сліди цих епох чітко відбилися в архітектурі Дрогобича, від типових радянських кварталів на околицях до старовинних кам’яниць у центрі.
Серед перлин Дрогобича – його велична Велика хоральна синагога, збудована у 1842–1865 роках. Вона слугувала духовним центром значної юдейської громади, яка свого часу становила більшість населення. Після руйнівних подій світових війн та радянських перетворень, коли споруда використовувалася як склад і меблевий магазин, синагогу було масштабно відреставровано у 2018 році, повернувши їй первісний вигляд та призначення. Не менш знаковою є унікальна дерев’яна церква Святого Юра XV століття, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Цей храм, зведений без жодного цвяха та перевезений свого часу з Надієва в обмін на сіль, вражає розписаними від підлоги до стелі стінами та особливою атмосферою. Найстарішим храмом міста є Костел Святого Апостола Варфоломія, чиє будівництво розпочалось у 1392 році. Він неодноразово руйнувався та відновлювався, зберігаючи на своїх стінах, за місцевими переказами, навіть залишки гарматних ядер. Поруч височить оборонна вежа, яка згодом стала дзвіницею, а на її стінах можна знайти меморіальну дошку, присвячену визволенню Дрогобича козацькими загонами у 1648 році. У самому серці міста розташована площа Ринок з ратушею, спорудженою у сучасному вигляді за проєктом львівських архітекторів. З її вежі, подолавши 156 сходинок, відкривається панорамний вид на Дрогобич.
Неодмінною частиною дрогобицької ідентичності є солеварня – найстаріше діюче підприємство України. Перші згадки про солеваріння сягають XIV століття, а технологія видобутку та виварювання солі з природної ропи, що добувається на глибині 50 метрів, залишається незмінною протягом століть. Хоча відвідати солеварню можна лише за попереднім записом на екскурсію, відчути унікальний “солоний” дух міста пропонується і через незвичайні кулінарні експерименти. Одним з них є кава з дрогобицькою сіллю та кленовим сиропом, що залишає приємний солонуватий післясмак. Дрогобич – це не просто місто з багатою історією, а й живе свідоцтво минулих епох, що запрошує кожного відкрити для себе його таємниці та самобутність.
Максим Щербак
