В Україні самі по собі перекази між картками фізичних осіб не оподатковуються, оскільки окремого “податку на перекази” не існує. Однак податкові зобов’язання виникають, якщо регулярні та систематичні надходження на рахунок мають ознаки незадекларованого доходу, наприклад, від неофіційної підприємницької діяльності. Оподаткуванню не підлягають лише державна допомога, соціальні виплати та грошові перекази чи подарунки від близьких родичів першого ступеня споріднення (батьків, дітей, чоловіка або дружини).
Якщо ж кошти надходять від третіх осіб за товари чи послуги або як подарунки не від близьких родичів, вони вважаються доходом і мають бути задекларовані. У такому разі громадяни зобов’язані сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Якщо податкова служба виявить приховування таких доходів, вона має право самостійно донарахувати ці податки, а також накласти штраф у розмірі 25% від суми заниженого зобов’язання (50% при повторному порушенні) та нарахувати пеню за кожен день прострочення.
Прямого автоматичного доступу до рахунків громадян податківці не мають, оскільки рух коштів захищений банківською таємницею. Проте банки в межах фінансового моніторингу зобов’язані блокувати підозрілі операції та вимагати документи про походження грошей, а податкова може отримати детальні дані під час перевірок або за рішенням суду. Судова практика підтверджує реальність таких стягнень: нещодавно суд визнав законним донарахування податків громадянину, який отримав на картку від інших осіб понад 3,5 млн грн незадекларованого доходу, зобов’язавши його сплатити понад 638 тис. грн ПДФО, 53 тис. грн військового збору та додаткові штрафи.
