У Львові мешканці зіткнулися з проблемою нічної торгівлі алкоголем, попри дію комендантської години та воєнного стану. Особливо гостра ситуація спостерігається на перехресті вулиць Повстанської та Генерала Чупринки, де поблизу розташовані студентські гуртожитки та школа. Тут, під яскравими вивісками спеціалізованих магазинів, регулярно відбуваються п’яні сварки, бійки та інші порушення громадського порядку, що перетворилося на щоденну нічну реальність для місцевих жителів. Хвиля обурення здійнялася після допису львівської художниці Іванки Димид у соцмережах, яка запитала, чому спеціалізовані алкомаркети множаться, а правоохоронні органи та міська влада ігнорують нічну торгівлю.
За словами Іванки Димид, у Львові функціонує понад 300 спеціалізованих алкогольних точок, розташованих часто біля житлових будинків, шкіл та університетських гуртожитків. Вона наводить приклад Швеції, де купівля міцного алкоголю є складним процесом через державні магазини з обмеженим графіком, на відміну від цілодобової доступності у Львові. Художниця також нагадала про столітню історію боротьби за тверезість у Галичині, коли Митрополит Андрей Шептицький та громадські діячі активно протидіяли алкоголізму, що змушує задуматися, чому сучасні львів’яни почуваються безпорадними перед мережами алкомаркетів.
Формально у Львові діють чіткі обмеження: продаж алкоголю дозволено лише до 22:00, а під час комендантської години (з 00:00 до 05:00) діє повна заборона. Проте на практиці ці правила часто ігноруються. Мешканці неодноразово викликали поліцію, але, за їхніми словами, правоохоронці лише “похитують пальчиком”, і торгівля відновлюється за пів години. Це породжує підозри щодо можливого прикриття такого бізнесу на рівні міста чи правоохоронних органів. У соцмережах львів’яни розділилися: одні звинувачують мерію та бізнес-лобі, інші вказують на корупцію та обхід обмежень через реєстрацію закладів громадського харчування або “чорний” продаж. Триває дискусія між прихильниками жорстких заборон та тими, хто закликає до виховання культури споживання.
З огляду на неефективність існуючих механізмів, юристи та громадські активісти пропонують низку законних дій. Серед них: створення електронної петиції до Львівської міської ради щодо заборони розташування алкомаркетів поблизу навчальних закладів та гуртожитків. Також наголошується на необхідності фіксувати порушення на відео та скеровувати звернення не лише до поліції (102), а й на “Гарячу лінію міста” (1580) та до Державної податкової служби для скасування ліцензій за систематичні порушення. Крім того, громадам будинків рекомендують ініціювати розірвання договорів оренди приміщень, якщо діяльність орендаря порушує громадський порядок. Іванка Димид підсумовує, що громада повинна брати ініціативу в юридичні руки, щоб захистити дітей від “цифрового та алкогольного занепаду”.
