В Європі поширюється інфографіка «Найпрацьовитіші? Європа за фактично відпрацьованими годинами», яка, посилаючись на ОЕСР за 2024 рік, нібито показує тривалість роботи у різних країнах. Зображення, на перший погляд, ламає стереотипи, приписуючи Південній Європі (наприклад, Хорватії та Греції) значно довші робочі години, ніж Німеччині чи Скандинавії. Однак ця візуалізація містить суттєві помилки та некоректно інтерпретує статистичні дані, що може ввести в оману щодо реальної ситуації.
Детальний аналіз виявляє розбіжності між числами та кольорами на карті, що спотворює візуальне сприйняття. Крім того, наведені значення, такі як 1955 годин для Хорватії або 1334 для Німеччини, не мають прямого посилання на конкретні вихідні дані ОЕСР. Сама Організація економічного співробітництва та розвитку попереджає, що її показники середньої річної тривалості роботи слід використовувати для порівняння тенденцій у часі, а не для прямого міжкраїнового зіставлення за окремий рік через різницю в джерелах та методиках розрахунку.
Важливо розуміти, що показник «фактично відпрацьовані години» є усередненим значенням, що включає повну та неповну зайнятість, понаднормову працю та додаткові місця роботи, але не враховує відпустки, хвороби тощо. Він не відображає встановлену тривалість робочого дня чи графік окремої людини. Євростат також підтверджує суттєві відмінності у тижневих годинах роботи на основному місці (наприклад, Греція – 39,8 годин, Нідерланди – 32,1). Ці розбіжності пояснюються поширеністю неповної зайнятості та специфікою галузей економіки. Кількість відпрацьованих годин сама по собі не вимірює продуктивність праці, яка залежить від технологій, обладнання та організації процесів, а також не є показником зарплати чи якості життя. Для України, позначка «Немає зіставних даних» на карті, є лише вказівкою на прогалину в конкретній інфографіці, а не оцінкою праці українців.
