Міністр фінансів США Скотт Бессент на початку тижня оголосив про початок “економічного наступу” проти Ірану та його торговельних партнерів задля припинення війни. Проте ключові гравці світового ринку фактично проігнорували ці попередження, а аналітики розкритикували надто м’які практичні кроки Вашингтона. Зокрема, Китай, який купує 90% іранської нафти, відповів на погрози різким попередженням на адресу американської адміністрації.
Ситуація на ринку залишається стабільною попри політичний тиск. Філії іранських банків у Дубаї та Абу-Дабі продовжують працювати в штатному режимі, а комерційні авіарейси між Іраном, Туреччиною, ОАЕ та іншими країнами виконуються без змін. Навіть Об’єднані Арабські Емірати, які нещодавно обіцяли згорнути фінансові операції з Тегераном, не зупинили роботу банківських структур.
Американське Мінфінансове відомство обмежилося лише планами запровадити обмеження проти філій єгипетського банку Banque Misr в ОАЕ, що значно не дотягнуло до заявленого масштабу санкцій. Експерти зазначають, що реальні дії влади виявилися набагато слабшими за гучні анонси, не створивши реального тиску на фінансову систему Ірану та його контрагентів.
Описана ситуація демонструє стратегічну дилему адміністрації США: ефективний тиск вимагає жорстких санкцій проти Китаю, що загрожує глобальними економічними наслідками. Водночас обмежені заходи здатні лише дещо погіршити економічний стан Тегерана, але не здатні кардинально змінити його політику чи зупинити обхід блокади через посередників на кшталт Оману.
