Серіал «Гострі картузи» (Peaky Blinders) офіційно завершився шостим сезоном, але його автор, Стівен Найт, вирішив дати історії Томаса Шелбі остаточний акорд у повнометражному фільмі. Стрічка «Гострі Картузи: Безсмертний» (Peaky Blinders: The Immortal Man), яка вийшла на Netflix 20 березня 2026 року під керівництвом режисера Тома Гарпера, мала на меті перетворити камерну кримінальну драму на масштабний епос та відповісти на всі питання фанатів. Головну роль, як і раніше, виконав Кілліан Мерфі, до акторського складу також доєдналися Ребекка Фергюсон, Баррі Кеоган та Тім Рот. Фільм розгортається після подій шостого сезону серіалу, коли Томас Шелбі, попри своє віддалення від справ, змушений повернутися в гру через нові конфлікти та наближення Другої світової війни.
Однією з найсильніших сторін фільму є глибинне дослідження особистості Томаса Шелбі та його внутрішніх конфліктів. Кілліан Мерфі знову демонструє видатну акторську майстерність, відтворюючи образ змученого, зламаного чоловіка, який нарешті приймає свою смертність. Фільм дарує емоційний катарсис, логічно завершуючи шлях головного героя і показуючи, до чого призводить обраний ним спосіб життя, без зайвої романтизації бандитизму. Ця стрічка зберігає похмуру атмосферу та моральні орієнтири останніх сезонів серіалу, зосереджуючись на емоціях, страхах та непрожитих травмах персонажів.
Однак, як самостійний фільм, «Гострі Картузи: Безсмертний» має значні недоліки. Головний антагоніст, попри харизматичну гру Тіма Рота, виглядає поверхневим і нерозкритим, слугуючи лише механічним рушієм сюжету. Нові персонажі, зокрема син Томаса Дюк (Баррі Кеоган), також прописані слабко і не отримують належного розвитку, що зменшує їхню значущість. Найбільшою проблемою є банальний брак хронометражу: фільм намагається охопити надто багато тем, але не має достатньо часу, щоб розкрити їх повноцінно. Це створює відчуття, що дивишся швидше розширений фінальний епізод сезону, якого не існує, а не повноцінне кіно.
В підсумку, за оцінкою ITC.ua, фільм отримав 7/10. «Гострі Картузи: Безсмертний» є потужним фіналом для Томаса Шелбі як персонажа, пропонуючи необхідний емоційний висновок та логічно завершуючи його шлях. Проте як повноцінна кінострічка, вона страждає від обмежень формату, недостатньої глибини та нерозкритих другорядних ліній, що залишає по собі присмак незавершеності.
