З 19 лютого в українських кінотеатрах стартував показ постапокаліптичної драми «Гренландія 2: Міграція». Це продовження фільму-катастрофи «Гренландія» (2020), який свого часу вдало вписався в ковідну епоху. Режисер Рік Роман Во та виконавець головної ролі Джерард Батлер знову об’єдналися, щоб представити історію про виживання в зруйнованому світі, яка, на жаль, виявилася “сиквелом, якого ніхто не просив”.
Події розгортаються через п’ять років після глобальної катастрофи, спричиненої падінням комети. Планета все ще потерпає від уламків, радіаційних бур та катаклізмів. Сім’я Герріті, що переховувалася в бункері на Гренландії, змушена знову шукати порятунку після землетрусу, що зруйнував їхнє сховище. Їхній шлях лежить до Великобританії, а потім до Франції, де, за чутками, у новоутвореному метеоритному кратері бурлить придатне для життя середовище. На жаль, сюжет відзначається примітивністю та абсолютною передбачуваністю, перетворюючи переживання героїв на низку “ігрових” квестів.
Хоча візуальні ефекти та окремі сцени-катастрофи, такі як втеча від бурі або перетин Ла-Маншу, виглядають доволі пристойно, а стрімкий темп не дає занудьгувати, фільму бракує глибини. Сценаристи часто використовують «зручних» персонажів-функцій, які швидко з’являються та зникають. Найбільшим провалом стала драматична складова: спроби викликати сентиментальність чи смуток не спрацьовують, залишаючи глядача байдужим. Джерард Батлер, з його вічно втомленим обличчям, добре відповідає обставинам, проте навіть його гра не рятує від загального відчуття штучності того, що відбувається.
«Гренландія 2: Міграція» відчувається посередньою і навіть гіршою за першу частину. Якщо оригінальний фільм вважали непоганою розвагою на один раз, то продовження навряд чи заслуговує й на такий статус. Загальна оцінка ITC.ua — 5/10.
