Австралійський стартап Cortical Labs оголосив про будівництво перших у світі “біологічних” дата-центрів. Два такі об’єкти з’являться у Мельбурні та Сінгапурі. Їхня особливість полягає у використанні чипів із живими людськими нейронами, які раніше вже продемонстрували здатність грати у відеоігри, такі як Pong та Doom. Ця ініціатива має на меті кардинально змінити підхід до обчислень та енергоспоживання.
У той час як традиційні дата-центри потребують величезної кількості енергії, Cortical Labs пропонує альтернативу у вигляді біологічних комп’ютерів. Ці системи використовують живі людські нейрони, вирощені зі стовбурових клітин, отриманих від дорослих донорів. Нейрони підключаються до мікроелектродів, які стимулюють клітини та вимірюють їхню реакцію. Отримані імпульси інтерпретуються програмним забезпеченням і перетворюються на цифрові дії. Флагманський пристрій компанії, CL1, що містить близько 200 тисяч нейронів, вже показав, як можна навчитись грати в Doom за один тиждень. Дата-центр у Мельбурні наразі оснащений 120 такими пристроями CL1.
Масштабування технології передбачає будівництво значно більшого дата-центру в Сінгапурі, де буде розміщено близько 1000 пристроїв CL1. Однією з ключових переваг біологічних комп’ютерів є їхня надзвичайна енергоефективність. Один блок CL1 споживає всього 30 Вт, що суттєво менше, ніж до 6000 Вт, які може використовувати сучасний графічний процесор. Повноцінний серверний модуль із 30 біокомп’ютерів CL1 потребує приблизно 850-1000 Вт, що еквівалентно енергоспоживанню менш ніж двох GPU NVIDIA H100. Це відкриває перспективи значної економії електроенергії та ресурсів на охолодження. Cortical Labs також пропонує пристрої CL1 за $35 тис. та “wetware-as-a-service” доступ до нейронних культур через хмарну платформу Cortical Cloud за $300 на тиждень, що дозволяє дослідникам працювати з живими нейронами віддалено.
Попри значний потенціал, технологія біологічних обчислень стикається з викликами, головним з яких є підтримання життєздатності нейронів. Хоча системи CL1 спроможні підтримувати активність культур до 5-6 місяців у стандартному режимі, а в деяких випадках до 500 днів, це потребує складних систем життєзабезпечення. Експерти зазначають, що біокомп’ютинг перебуває лише на початковому етапі розвитку. Концепція Synthetic Biological Intelligence (SBI) передбачає використання нейронів як обчислювальних елементів, де кремнієві чипи лише передають та інтерпретують сигнали. Завдяки принципово іншому механізму роботи, такі системи можуть споживати на порядки менше енергії, а також використовуватися для моделювання неврологічних захворювань та розробки ліків, пропонуючи точніші реакції, ніж експерименти на тваринах.
