Президент США Дональд Трамп 28 лютого ухвалив рішення про масштабну атаку на Іран. Цей крок став результатом тижневого лобіювання з боку ключових союзників США на Близькому Сході – Ізраїлю та Саудівської Аравії. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на чотирьох поінформованих співрозмовників.
Зокрема, наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман протягом місяця неодноразово телефонував Трампу, закликаючи до удару по Ірану, хоча публічно виступав за дипломатичне врегулювання. Водночас Саудівська Аравія запевняла Іран, що не надасть свій повітряний простір для ударів, але паралельно попереджала Вашингтон про ризики бездіяльності. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу підтримував нарощування американської військової присутності в регіоні, розглядаючи Іран як екзистенційну загрозу. Ці спільні зусилля вплинули на рішення Трампа, попри оцінки американської розвідки, що Іран не становив прямої загрози для США впродовж наступного десятиліття. Внаслідок атак загинув, зокрема, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї та низка високопосадовців.
Після оголошення Трампом про початок операції, до ударів також долучився Ізраїль. У відповідь Іран атакував низку країн Перської затоки, де розташовані американські об’єкти. 1 березня Корпус вартових ісламської революції заявив про початок наймасштабнішої наступальної операції проти Ізраїлю та американських баз. У свою чергу, президент Трамп пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю. Того ж дня в Ірані, після загибелі верховного лідера Алі Хаменеї, оголосили про перехідне керівництво країною.
