У Львівській політехніці науковці активно працюють над розробкою протезів нового покоління, які здатні не лише замінити втрачені кінцівки, а й повернути пацієнтам чутливість. Ця передова сфера, що поєднує складні математичні алгоритми та мікроелектроніку, має ключове значення для підвищення якості життя, насамперед українських ветеранів. Молоді аспіранти кафедри інтелектуальної мехатроніки і роботики (ІМР) Руслан Копоть та Олексій Дідковський очолюють цей інноваційний процес.
Руслан Копоть зосередився на вдосконаленні протезів верхніх кінцівок, адже їхня розробка є менш вивченою, а кількість ампутацій рук стрімко зростає через бойові дії. Його завдання — створити протези, які відновлюють рухливість значно більше, ніж сучасні 50%, використовуючи, зокрема, передову технологію остеоінтеграції для надійного кріплення. Водночас Олексій Дідковський працює над інтелектуалізованими біомедичними сенсорами. Ці датчики покликані забезпечити зворотний зв’язок із мозком, дозволяючи відчувати температуру, текстуру та силу стискання предметів, що тримає протез.
Проєкт львівських науковців є симбіозом механіки, електроніки та штучного інтелекту. Завдяки сучасним 3D-технологіям, оптичним сканерам та системам автоматизованого проектування (CAD) вони створюють індивідуальні та міцні протези. Українські інженери прагнуть наблизитися до концепції “кібер-руки Скайвокера” з “Зоряних війн”, де штучна кінцівка реагує на думки та відчуває. Крім базової функціональності, команда ставить за мету розробити спеціалізовані сенсорні насадки, які дозволять ветеранам знову займатися улюбленими справами, зокрема грати на музичних інструментах, повертаючи їм повноцінне життя та професійну діяльність.
