У понеділок, 6 квітня 2026 року, Львів проведе в останню путь трьох своїх захисників – Степана Задорожного, Святозара Чопея та Віталія Куривчака, які віддали життя, обороняючи Україну від російських окупантів. Пресслужба Львівської міської ради закликає містян та гостей долучитися до церемоній прощання та утриматися цього дня від розважальних заходів і святкувань.
Традиційно, біля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, сотні львів’ян та військовослужбовців стануть на коліна, проводжаючи полеглих Героїв. Мешканці міста принесуть квіти та триматимуть державні прапори, вшановуючи пам’ять воїнів. Чин похорону Степана Задорожного розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі, опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87. Зі Святозаром Чопеєм прощатимуться об 11:00 у каплиці на вул. Миколайчука, його місцем останнього спочинку стане Голосківське кладовище (поле 34-В). Прощання з Віталієм Куривчаком розпочнеться о 12:00 у родинному помешканні в Лисиничах (вул. Кривоноса, 50), а чин похорону відбудеться о 13:00 у церкві Святої Параскевії в Лисиничах. Поховають воїна на місцевому кладовищі на військовому полі.
Кожен із загиблих Героїв мав свою життєву історію та шлях до захисту Батьківщини. **Степан Задорожний** (26.11.1987 – 09.11.2024), уродженець Львівщини, служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти, захищаючи Україну на багатьох гарячих напрямках. Рідні згадують його як відповідального, працьовитого та щирого чоловіка, що любив футбол і природу. У нього залишилися дружина, син, мати, сестра та брат. **Святозар Чопей** (25.02.1989 – 01.04.2026), львів’янин, був учасником АТО/ООС і з початком повномасштабного вторгнення воював у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади на Луганському та Запорізькому напрямках, був нагороджений медаллю «За відвагу». Його пам’ятають як спокійну та товариську людину, що цікавилася технікою. Залишилися мати, брат та родина. **Віталій Куривчак** (28.03.1970 – 27.03.2026), також мешканець Львова, проходив строкову військову службу та з 2024 року боронив Донецький і Північно-Слобожанський напрямки у складі 92-го окремого протитанкового батальйону та 116-ї окремої механізованої бригади. Рідні описують його як щирого і доброго чоловіка, що обожнював автомобілі та садівництво. У Героя залишилися дружина, донька, син, невістка, онучка, сестра та племінники.
