У Львові 30 серпня поруч із Державним прапором України урочисто підняли Прапор Надії. Цей біло-чорний стяг є всеукраїнським символом підтримки та пам’яті про військовополонених, зниклих безвісти та всіх, хто перебуває у російському полоні. До акції долучилися люди, які особисто зіткнулися з цією трагедією.
Серед тих, хто підіймав Прапор Надії, були 13-річний Матвій, син військового Романа, який зник безвісти торік, та Максим, син полоненого бійця 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Андрія. До них приєдналася Еліна Мединіна – прикордонниця та військова лікарка, захисниця Маріуполя, яка сама пережила російський полон на «Азовсталі» та нині очолює сектор охорони здоров’я Західного регіонального управління ДПСУ. Вони підняли стяг як символ очікування та боротьби за своїх рідних і побратимів.
Прапор Надії — це біло-чорне полотнище, що уособлює віру у повернення тих, кого чекають українські родини, а також нагадує суспільству про випробування, через які щодня проходять рідні полонених та зниклих безвісти. Ініціатива створення цього символу належить Герою України Сергію Волинському («Волині»), командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти та колишньому військовополоненому. Вона була започаткована у 2025 році після того, як його петиція до Президента України 2024 року швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів.
